Ляля

До широкомасштабного вторгнення росії Євгеній працював у школі вчителем фізкультури. Коли йшов до війська, не мав упевненості щодо служби у морській піхоті. Мовляв, який з нього, звичайного хлопця, морський піхотинець… Бойовий шлях, який пройшов «Ляля», не залишив сумнівів у правильності вибору. Починав службу піхотинцем. Штурмував посадки на Запоріжжі. Потім брав участь у форсуванні Дніпра, був на Кринках. Пройшов навчання у Британії, повернувся якраз на початок кампанії у Вовчанську. Далі – Курщина та Донеччина. Зараз «Ляля» – головний сержант 501-го окремого батальйону морської піхоти, він добре знає, наскільки важливими є мотивація та підтримка в складній ситуації. Одна із таких історій трапилася на Курщині. Підрозділ понад місяць був на позиціях, відбиваючи ворожі штурми під постійними обстрілами. Зрештою противник оточив населений пункт з трьох сторін і підрозділ бився майже в повному оточенні. «Це був переломний момент. Я прийшов до хлопців, а вони кажуть: «Все, ми втомилися психологічно і фізично, сил немає, нікуди не підемо. Довелося пояснити, що якщо ми зараз все кинемо, зламаємося, нас усіх переб’ють. Переконав. В результаті втримали оборону і потім успішно вивели особовий склад. Знайшли російську «буханку», завантажили туди поранених і фізично слабких. Всі інші вийшли пішки. Я дійсно пишаюся своїми людьми: не бояться, не відступають. Справжні морпіхи», – говорить Євгеній.