Ольга

Перш ніж піти до війська, Ольга поговорила з сином, пояснивши йому, що відчуває своїм обов’язком приносити користь для країни в часи великої війни. Спочатку він не погоджувався відпускати маму, але потім прийняв її вибір. Так Ольга потрапила до 36-ї окремої бригади морської піхоти бойовим медиком. В перші дні на стабпункті найбільше боялася, що не впорається з емоціями, коли побачить поранених. «Хвилювалася, що можу втратити свідомість від вигляду крові, запанікувати і у відповідальний момент не зробити те, чому мене вчили. Але впоралася. На початку було дуже важко не стільки фізично, скільки морально, бо постійно бачиш страждання людей. Усіх було шкода до сліз, особливо молодих хлопців», – зізнається Ольга. З часом навчилася вимикати емоції, щоб вони не заважали концентруватися на роботі. Коли треба перезавантажитися і привести до ладу внутрішній стан, йде на прогулянку. У вільний час любить дивитися фільми. Після перемоги мріє про кругосвітню подорож. «Хочу об’їздити увесь світ! Найбільше хотілося б побувати у Франції та на Мальдивах», – говорить Ольга.